Тулумбаси або литаври — клейноди українського козацтва

Любов до музики — в серці кожного українця. Споконвіку батьки змалечку вчили дітей грати на музичних інструментах — народ готував майбутніх митців. А виготовлялося музичне приладдя з посуду, домашнього інвентарю, дерева, глини і навіть кінського волосся.

Розмаїття народних інструментів, що дійшли до нас ще з часів Київської Русі, вражає. Проте чимало з них зберігаються лише в музеях або припадають пилюкою на горищах старожилів. Їхні мелодії давно забуті, тож їх навряд чи побачиш у повсякденному житті. Нумо виправляти цю обурливу несправедливість!

Одним з яскравих представників таких інтрументів є тулумбаси.

Тулумбаси або литаври — клейноди українського козацтва

Вони виконували ряд функцій: По-перше, як військовий інструмент. Удари в литаври сигналізували про небезпеку, литаври були засобом зв'язку між козацькими загонами — спеціальними умовними сигналами під час бою передавали накази по війську, кошу тощо.

По-друге, як ударний музичний інструмент в полковій музиці Війська Запорозького. По-третє, як священна, сакральна річ. Вони належать до речей національної символіки. Тулумбас був невід’ємною частиною воєнного побуту козаків Запорожської Січі. Ним скликали раду козаків чи старшин, повідомляли про загрозу ворожого нападу, навіть передавали накази по кошу чи полку під час бою. Вирушаючи в похід, зв’язкові полкові брали з собою литаври, прив’язуючи їх до сідла.і. Висловлюючись сучасною термінологією, можна сказати, що литаври належали до речей національної символіки. Речей таких було небагато: хоругви (корогви), бунчук, гетьманська булава, печатка і музичний інструмент — литаври, що мали соковиту козацьку назву — тулумбас. Вони були неодмінним учасником церемоній передачі гетьманської влади. Тулумбаси були різних розмірів. У найбільші з них били одночасно вісім чоловік. Їх називали ще набатом і тримали лише в Запорожській Січі.

Відомо, що тулумбас було знайдено на території України. Це надзвичайно рідкісна та цінна знахідка і за історичною значущістю, і за особливостями виконання. Барабан зроблено з казана, обплетеного шкірою, яка при щонайменшому дотику видає дуже дзвінкий і гучний звук. За попередніми даними, з урахуванням технології виконання, цей тулумбас було створено в XVII сторіччі. Після збирання історичних відомостей і реставрації, тулумбас зайняв місце в музеї історії зброї.